Вакантне місце глави НАТО не дає спокою насамперед країнам Євросоюзу, які таким чином хочуть зміцнити свій воєнний вплив.
Військовий конфлікт в Україні породив у НАТО почуття власної значущості у забезпеченні безпеки Європи. Як наслідок виникла потреба обрання нового генсека НАТО, який став би провідником позиції підтримки України щодо її протистояння Росії. Місце головного генсека НАТО поки що вакантне, але основні претенденти вже названо.
Як один з них бачать віце-прем’єра Канади Христю Фріланд, яка до того ж має українське коріння. Однак нерідко тих, хто був висунутий серед перших кандидатів, внаслідок переговорів між 30 членами НАТО часто не обирають. Тим більше, що до переобрання нинішнього керівника блоку Йєнса Столтенберга ще достатньо часу. Відбудеться воно лише у вересні наступного року.
Тим часом колишня журналістка Фріланд уже встигла побувати на посаді міністра закордонних справ та міністра фінансів. До того ж вона непогано володіє п’ятьма мовами та чудово тримається перед аудиторією. При цьому її основна перевага в тому, що на керівній посаді в НАТО ще не було жінки.
Зрозуміло, що США немає потреби висувати на пост генсека НАТО свого кандидата. Американський генерал одночасно є верховним головнокомандувачем союзних військ у Європі. Проте Євросоюз має і свої пропозиції. Так, серед його 23 членів (після вступу до НАТО Швеції та Фінляндії) також є жінки.
Це колишні та нинішні володарки ключових посад в уряді своїх країн, таких як Словаччина, Естонія, Литва та Ховатія. При цьому Великобританія також має свого висуванця в особі міністра оборони Бена Воллеса.
Місце головного генсека НАТО поки що вакантне: альянс на роздоріжжі
Безумовно, вибір буде непростим. Економічна та політична криза, які його супроводжуватимуть, роблять її найкритичнішою за всю 73-річну історію альянсу. При цьому війна в Україні підштовхує до нарощування військової сили НАТО. А це означає збільшення чисельності військ, що потребує капіталу, обладнання, техніки.
Причому глава союзу має непросте завдання узгодити вимоги та дії держав-членів. А також донести до світової спільноти позицію Заходу.
Як з’ясувалося, кожен з кандидатів має проблеми, які не дозволяють зробити єдино правильний вибір. До того ж, російсько-український конфлікт вніс свої корективи. Зважаючи на нестабільну політичну обстановку, Столтенберг попросив продовжити його повноваження і отримав можливість очолювати НАТО до наступного вересня.
З іншого боку, призначення глави альянсу багато в чому буде пов’язане з виборами нового керівництва ЄС, які припадуть на весну 2024 року. Виходить, що члени Євросоюзу вже вступають у процес жорсткої конкуренції за ключові посади. Саме час згадати, що два попередні керівники НАТО Андерс Фог і Єнс Столтенберг займали свого часу посади глав урядів.
Число кандидатів зростає, але вибір поки не зрозумілий
Незважаючи на те, що у кандидата в генсеки має бути непримиренна позиція щодо РФ, деякі країни, серед яких Франція та Німеччина, розраховують на завершення війни в Україні. Більше того, розглядають налагодження відносин із Росією.
Саме цього від будь-якого із прибалтійських та східноєвропейських кандидатів очікувати не доводиться. У свою чергу Фріланд виступає в ролі затятої прихильниці України. Але вона має при цьому відмінні від НАТО погляди на військову допомогу Києву. Вкладення Канади в озброєння української армії далекі від 2% ВВП.
Більше того, Фріланд навіть судилася з прем’єр-міністром Джастіном Трюдо з приводу фінансування ВПС Канади, наполягаючи на його скороченні.
У свою чергу Єнс Столтенберг у цьому лютому був призначений головою банку Норвегії для того, щоб вступити на посаду з березня 2023 року. З іншого боку, опозиція боїться того, що Столтенберг як керівник може зашкодити незалежній позиції банку.
Але найголовніше, що можливе і третій варіант. Столтенберг може знову продовжити свій термін перебування на посту глави НАТО все з тієї ж причини через нестабільну політичну обстановку у світі.
Читаємо також:
.
