Згідно з даними ВООЗ, легенева гіпертензія посідає одне з перших місць серед найнебезпечніших захворювань серцево-судинної системи. За кількістю серйозних ускладнень їй практично немає рівних. Небезпечно й те, що в стадії компенсації ця хвороба може не проявлятися жодними симптомами і давати про себе знати тільки в міру розвитку важких форм. Тому необхідно не забувати про візити до кардіолога і періодично перевіряти функціональність серцево-судинної системи навіть у тому разі, навіть якщо Вас нічого не турбує.
Що таке легенева (артеріальна) гіпертензія?
Легенева гіпертензія є патологічним станом, за якого тиск у стовбурі легеневої артерії у спокої перевищує 25 мм рт.ст. (нормальні показники – 9-16 мм рт.ст.) Це захворювання може бути як самостійним (первинним), так і вторинним. Первинна форма легеневої гіпертензії – досить рідкісна недуга, яка зустрічається з частотою до 1% від загальної кількості пацієнтів, які страждають на це захворювання. Найчастіше артеріальна гіпертензія є ускладненням, що розвинулося внаслідок хвороб серця, судин та інших органів і систем.
Розрізняють чотири групи пацієнтів із порушеннями серцево-легеневого кровообігу.
- Перша група – це пацієнти, які за наявності артеріальної гіпертензії можуть бути фізично активними без будь-яких неприємних симптомів з боку серцево-судинної системи.
- Друга група – це пацієнти, чия фізична активність ускладнена і призводить до задишки, запаморочення і болю в грудній клітці. При цьому в стані спокою дискомфорт відсутній і серце не турбує.
- Третя група – пацієнти, які погано переносять навіть незначне фізичне навантаження, включно з повільною ходьбою.
- Четверта група – пацієнтів, які страждають на легеневу гіпертензію, відчуває значну задишку, сильні болі в грудній клітці, млявість і слабкість як під час навантаження, так і в стані спокою.
Відсутність лікування за легеневої гіпертензії може призвести до серцевої недостатності та летального результату. Благополучний результат захворювань безпосередньо залежить від своєчасної діагностики та правильно підібраного медикаментозного лікування. Що раніше Ви звернетеся до лікаря, то більші шанси, що хворобу вдасться перемогти і продовжити собі роки активного життя!
Симптоми легеневої гіпертензії
Серед найпоширеніших симптомів артеріальної гіпертензії:
- сильна задишка, яка посилюється за найменшого фізичного навантаження;
- стискаючі болі за грудиною;
- втрата ваги;
- підвищена втома після фізичної активності, в тому числі ходьби;
- прискорене серцебиття;
- запаморочення;
- кашель, що тривалий час не припиняється.
Причини розвитку легеневої гіпертензії
До розвитку артеріальної гіпертензії можуть призвести такі захворювання, як ішемічна хвороба серця, міокардит, мітральний стеноз, дефект міжпередсердної перегородки, хронічні обструктивні захворювання легень, цироз печінки та інші недуги, за наявності яких необхідно бути особливо уважним до свого здоров’я. На думку фахівців, появу легеневої гіпертензії може спровокувати навіть безконтрольне приймання оральних контрацептивів і препаратів, які пригнічують апетит.
Діагностика легеневої гіпертензії
Оскільки здебільшого легенева гіпертензія є ускладненням будь-якого захворювання, завдання лікаря – виявити основне захворювання і призначити курс лікування, який допоможе пацієнтові впоратися з небезпечними проявами недуги.
Для діагностики легеневої гіпертензії залучаються кардіолог і пульмонолог. Пацієнту з підозрою на легеневу гіпертензію призначають ЕКГ, ехокардіографію, комп’ютерну томографію, рентгенографію легень, спірометрію, оцінку дифузійної здатності легень та інші методи, які дають змогу поставити правильний діагноз у найкоротші терміни. Тести з ходьбою застосовуються для того, щоб лікар міг оцінити переносимість пацієнтом фізичного навантаження і визначити функціональний клас легеневої гіпертензії.
У нас у центрі без вихідних працює власна клініко-діагностична лабораторія, тому результати досліджень (аналізи сечі, крові) пацієнти отримують у день звернення.
Лікування легеневої гіпертензії
Лікування артеріальної гіпертензії засноване на прийомі лікарських препаратів, які розслаблюють гладком’язовий шар судин і знижують в’язкість крові. Також можуть знадобитися прийом сечогінних препаратів та інгаляції кисню для боротьби з важкою задишкою і гіпоксією. Ефективність терапії легеневої гіпертензії залежить від готовності пацієнта слідувати рекомендаціям лікарів, уникати самолікування і вести той спосіб життя, який сприятиме нормальній роботі серця і судин.
