Раніше дві людини загинули і десять отримали поранення внаслідок ракетного обстрілу міста Куп’янськ на північному сході України сьогодні вранці. Міжнародна група експертів підготувала документ, спрямований на посилення санкцій проти Росії, сказав Зеленський.
«Цей санкційний документ лежатиме на столах усіх ключових світових лідерів – політичних, громадських та ділових», – продовжив президент. Він сказав, що санкції спрямовані на російський нафтогазовий сектор, ядерну промисловість, а також вдарять по тих, хто допомагає Росії оминати вже введені санкції.
Київ хоче нових санкцій, його вимоги: Зниження граничної ціни на нафту, ембарго на метали
Зеленський послався на «План дій 2.0», представлений учора главою його президентської канцелярії. Зокрема, він передбачає зниження максимальної ціни на купівлю російської нафти марки Urals із 60 до 45 доларів США (еквівалентно приблизно 41 євро) за барель.
За оцінками Києва, зараз собівартість російського видобутку становить близько 30 доларів США. Учора нафта марки Urals торгувалася у Москві за ціною понад 60 доларів США. Росія заявила, що не хоче продавати нафту нижче за ринкову ціну. Крім того, країни західної санкційної коаліції мають намір запровадити податки на імпорт російської нафти та природного газу. Ці доходи мають допомогти фінансувати заплановане відновлення України після війни. Крім того, буде введено ембарго на російські метали та алмази.
Україна також критикує той факт, що напівпровідники, важливі для російської збройової промисловості, продовжують надходити до сусідньої країни через треті країни. У 2022 році експорт тільки через Китай збільшився більш ніж вдвічі. Тому Київ закликає вжити каральних заходів проти компаній, які оминають заборони на експорт.
Україна хоче повністю відновити шість місць, зруйнованих війною
Проте український уряд також представив свої власні плани відновлення. У рамках пілотного проекту шість зруйнованих війною сіл будуть відновлені відповідно до останніх технічних та екологічних стандартів. Вони будуть відновлені «краще, ніж раніше», оголосив сьогодні на засіданні уряду глава уряду Денис Шмигаль. Серед населених пунктів – тимчасово окуповане російськими військами київське передмістя Бородянка, руїни якого стали символом руйнівної агресивної війни Росії проти України.
Шмихал пообіцяв, що якщо експеримент виявиться успішним, то за таким же принципом буде збудовано й інші поселення. Гроші мають надійти з фонду відновлення. З моменту російського вторгнення 14 місяців тому, за українськими підрахунками, було пошкоджено або зруйновано понад 130 000 будинків та понад 17 000 багатоквартирних будинків.
Лавров турбується про свободу преси у США
Тим часом, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров використав розрив американського каналу Fox News з його правим провідним Такером Карлсоном, який відомий своїми нападками на уряд та неправдивими звинуваченнями, щоб зробити зауваження на адресу Сполучених Штатів. Можна тільки гадати про підґрунтя цього, сказав він учора в Нью-Йорку під час відвідин штаб-квартири ООН. Але є сенс задуматися про стан різноманітності думок у США, яка «явно постраждала в результаті», заявив Лавров.
Проте відсутність свободи ЗМІ та різноманітності думок – набагато серйозніша проблема в Росії, як показує рейтинг свободи преси, складений організацією «Репортери без кордонів»: у ньому Росія посідає 155 місце зі 180 країн, а США знаходяться на 42 місці.
Відновлення критики зернової угоди
Крім того, Лавров знову торкнувся теми зернової угоди з Україною, яка була укладена за сприяння ООН. Головний російський дипломат наголосив на добрій волі Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до виконання угоди, але «результатів практично немає». Росія продовжує загрожувати відмовою від зернової угоди, яку востаннє було продовжено на 60 днів у середині березня.
Після початку своєї агресивної війни Росія кілька місяців блокувала чорноморські порти сусідньої країни. Оскільки Україна є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції, посилилися побоювання масштабного зростання цін на продовольство та – як наслідок – голодної кризи у найбідніших країнах. Потім, минулого літа, Організація Об’єднаних Націй та Туреччина виступили посередниками у припиненні блокади та уможливили укладання зернової угоди.
Що стає важливим сьогодні
Україна відзначає річницю Чорнобильської катастрофи. 26 квітня 1986 року вибухнув реактор на Чорнобильській атомній електростанції. Тисячі людей загинули та отримали поранення, десятки тисяч людей були примусово переселені, а над Європою промайнула радіоактивна хмара. Хоча офіційно дата не була оголошена, керівництво в Києві, ймовірно, використовуватиме її для проведення пам’ятних заходів – тим більше, що існують побоювання безпеки Запорізької атомної електростанції, яка все ще контролюється російськими підрозділами.
