Президент США Джо Байден та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді намагаються запобігти зриву саміту G20 у Нью-Делі на тлі китайсько-російського альянсу. Учасники переговорів намагаються знайти компроміс для ухвалення підсумкової декларації до початку сьогоднішнього саміту. Питання полягає в тому, чи буде в документі засуджено агресивну війну Росії проти України, але Пекін і Москва все ж таки підтримають її. Якщо спільної декларації не буде, то саміт, найімовірніше, буде визнаний провальним.
«Ми привозимо з собою готовність до компромісу з багатьох спірних питань, щоб ми могли погодити текст, з яким усі зможуть жити», – заявив радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван на борту Air Force One на шляху до Делі.
Прем’єр-міністр Індії прийняв Байдена у столиці країни Нью-Делі напередодні увечері. Уряд США прагне вже прив’язати себе саму густонаселену країну Землі. Мета – протистояти прагненню Китаю до влади. Моді та Байден домовилися про більш тісне співробітництво та партнерство.
У першій половині дня на саміті очікується присутність канцлера Німеччини Олафа Шольца (СДПН). З погляду Німеччини, на карту поставлено дуже багато. G20 є центральним форумом міжнародного економічного співробітництва та єдиним форумом, на якому регулярно зустрічаються глави держав та урядів усіх провідних промислово розвинених країн. Провал саміту може прискорити формування таборів у всьому світі. Схід проти Заходу або G7 проти глобального Півдня – цього, на думку Берліна, необхідно уникнути за всяку ціну.
Війна на Україні
Для господаря саміту особливо неприємні дискусії щодо війни проти України. Індія взагалі намагалася не торкатися цієї теми, щоб уникнути суперечок. Однак західні члени G20 не хочуть миритися з цим і наполягають на тому, щоб війна була засуджена на саміті. Москва, у свою чергу, не хоче миритися з цим і спирається на підтримку Пекіна. Важко передбачити, чи вдасться домовитись про спільну декларацію, сказав голова Ради ЄС Шарль Мішель.
Якщо делегаціям не вдасться домовитися про компроміс, то саміт у Делі може стати першим у групі G20 без офіційної підсумкової заяви глав держав та урядів. Це буде катастрофою, зокрема для приймаючої сторони – Індії.
Чого хоче Китай?
Одне з питань полягає в тому, чому Китай став на бік Москви у війні в Україні. Одне з можливих пояснень у тому, що уряд у Пекіні виношує ідею силової анексії острівної республіки Тайвань. Тоді воно зможе скористатися міжнародною підтримкою, як це робить Москва.
Інше можливе пояснення – конкуренція Китаю з Індією, яка приймає саміт. На думку дипломатів, Пекін хоче будь-що-будь не допустити, щоб Індія стала новою провідною державою світового Півдня. У цьому контексті розглядається і заява глави китайської держави Сі Цзіньпіна про те, що її представлятиме прем’єр Лі Цян.
(Не)боротьба зі зміною клімату?
Одним із страждальців від зростання геополітичної напруги є міжнародна кліматична політика. Члени делегації визнають, що тривала і жорстка дискусія щодо української війни явно завдає шкоди іншим питанням. Таким чином, на переговорах доводиться боротися за збереження колишніх цілей. Наприклад, йдеться про скорочення неефективних субсидій на викопне паливо та поступову відмову від шкідливої для клімату вугільної генерації.
За словами дипломатів, Китай та Саудівська Аравія зокрема спускають все на гальмах. Зусилля ЄС домогтися від «двадцятки» об’єднання зусиль зі зниження глобальних викидів парникових газів не пізніше 2026 року також є малореалізованими.
Продовольча криза через війну в Україні – актуальна проблема
Ще одна важлива тема – світове продовольство. Після виходу Росії з угоди про постачання українського зерна через Чорне море вся увага прикута до міністра закордонних справ Москви Сергія Лаврова, який представляє у Делі лідера Кремля Володимира Путіна. Росіянин хоче дати зрозуміти, що для відновлення угоди необхідно пом’якшити каральні заходи Заходу.
Головним посередником у цьому питанні Москва бачить генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який має домагатися від ЄС виконання вимог Росії. Крім Гутерріша, до Делі прибув президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, тож у цьому питанні можливі зрушення. Ердоган виступає посередником між Києвом та Москвою.
Попутний вітер для реформ від Світового банку та МВФ?
У зв’язку з кліматичною кризою, глобальною продовольчою безпекою та зусиллями Китаю щодо посилення глобального впливу США, а також Німеччина наполягають на проведенні реформ у Міжнародному валютному фонді (МВФ) та Світовому банку. У Нью-Делі Байден хоче зібрати гранти для Банку розвитку, який надає бідним країнам кредити на пільгових умовах для боротьби з бідністю. США також виступають за полегшення боргового тягаря бідних країн. На це націлений, зокрема, Китай.
Зростання за рахунок Африки
Незважаючи на проблеми, «двадцятка» скоро стане ще більшою, ніж раніше. За словами голови Ради ЄС Мішеля, досягнуто консенсусу щодо допуску Африканського союзу. Поки що Європейський Союз є єдиною регіональною організацією, що входить до G20.
