Глава НАТО Столтенберг не прагне продовження контракту

46

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг має намір залишити свою посаду восени цього року, як і планувалося. “У нього немає наміру домагатися продовження мандату”, – сказала його прес-секретар Оана Лунгеску у відповідь на запитання Deutsche Presse-Agentur. Мандат Столтенберга вже тривав тричі, і він перебував на своїй посаді майже дев’ять років.

Останнім часом неодноразово з’являлися припущення про те, що термін повноважень 63-річного президента може бути продовжений ще на один термін на тлі війни Росії проти України, що триває, – принаймні, до ювілейного саміту, запланованого на 2024 рік у Вашингтоні на честь 75-річчя Альянсу. Водночас, дипломати зазначали, що продовження терміну дії договору може створити враження, що Нато не може домовитися ні про що нове.

Востаннє термін повноважень Столтенберга був продовжений у березні минулого року, невдовзі після російського вторгнення в Україну, ще на один рік – до 30 вересня 2023 року. Насправді колишній глава уряду Норвегії вже хотів піти минулого року і повернутися на батьківщину. Там він потім хотів стати головою центрального банку.

Столтенберг вважається майстерним посередником

Столтенберг заслужив визнання передусім умілим посередником між часом дуже різними інтересами 30 країн НАТО. Зокрема, йому належить заслуга у пом’якшенні суперечки про витрати на оборону з боку європейських союзників, яка загострилася за правління президента США Дональда Трампа. Часом Трамп навіть загрожував вивести США з альянсу. Зовсім недавно Столтенберг в першу чергу координував дії Альянсу у відповідь на війну Росії проти України і сприяв масштабним постачанням зброї в країну, що зазнала нападу.

В історії Альянсу Столтенберг вже є другим за тривалістю Генеральним секретарем, який пропрацював понад вісім років. Найвищим міжнародним посадовцем Альянсу був голландець Йозеф Лунс. Він обіймав цю посаду з 1971 по 1984 рік.

Читайте також:  Бундесвер проведе маневри військово-повітряних сил

Питання, хто може стати наступним генеральним секретарем НАТО, залишалося відкритим до самого кінця. У колах Альянсу як можливі кандидати згадувалися колишній глава уряду Італії Маріо Драгі та президент Румунії Клаус Йоханніс.

В принципі, однак, зазвичай буває так, що спочатку згадані особи не стають кандидатами. Рішення 30 країн альянсу має бути ухвалене не пізніше липня на саміті НАТО у столиці Литви Вільнюсі. Воно має бути одноголосним. Перед прийняттям рішення зазвичай проводяться конфіденційні переговори між окремими главами держав та урядів та високопоставленими дипломатами.

.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я