Школа – це рятувальний круг для мільйонів дітей під час війни чи кризових ситуацій, таких як землетруси. Їм потрібні безпечні притулки, регламентовані процедури в умовах хаосу та, звісно, уроки. Цього четверга у Женеві відбувається конференція донорів ООН, мета якої – зібрати 1,5 мільярда доларів США (близько 1,4 мільярда євро) для забезпечення безпечних місць, догляду та освіти для всіх неповнолітніх у всьому світі, навіть під час кризи.
«Діти не були причиною криз у світі, але вони найбільше страждають», – сказала Deutsche Presse-Agentur міністр розвитку Німеччини Свенья Шульце (СДПН), яка бере участь у конференції. «У всьому світі 222 мільйони дітей шкільного віку страждають від конфліктів, постійних криз та надзвичайних ситуацій – утричі більше, ніж у 2016 р. Ми не можемо дозволити собі втратити це покоління».
Німеччина дає найбільше
Уряд Німеччини є найбільшим донором. Завдяки йому ми змогли забезпечити якісну освіту семи мільйонам дітей у найскладніших умовах», – сказала агентству dpa виконавчий директор Фонду ООН «Освіта не терпить зволікань» (ECW) Ясмін Шериф.
Фатума (9 років), наприклад, жила в постійному страху перед бандами мародерів у регіоні Ефіопії, що постраждав від посухи, Сомалі. Сім’я із п’ятьма дітьми постійно переміщалася. Тепер вона знайшла місце відносного спокою, де дівчинка вперше пішла до школи, що фінансується фондом, з одним гарячим обідом на день і чистою водою, що не є зрозумілим у цьому регіоні. Фатума ретельно навчається, повідомляє фонд. «Коли я виросту та закінчу освіту, я хочу стати вчителькою», – каже вона.
Освіта часто не є пріоритетом
Коли діти виявляються вимушеними переселенцями внаслідок таких лих, як землетруси чи конфлікти, перше, що їм доводиться робити – це виживати. Школа часто не є пріоритетом. Це має фатальні наслідки, часто на все життя, бо люди потрапляють у пастку бідності.
“Звичайно, щоб вижити, потрібна їжа, чиста вода, медична допомога, дах над головою”, – каже Шериф. “Але щоб вижити, вам також потрібна надія, а це приходить з освітою”. У школі дівчата захищені від сексуального насильства, а хлопчики, які ходять до школи, рідше вступають до лав ополченців чи банд. І: «Ми завжди говоримо про гідність і про те, що люди мають бути в змозі допомогти собі у довгостроковій перспективі. Як вони зможуть це зробити, якщо не вміють читати та писати?» – каже Шериф.
Найменший дохід через втрачені шкільні роки
Ніота (13 років) з Демократичної Республіки Конго пережила напад на своє село, внаслідок якого було спалено сімейний будинок, загинули її батько та кілька братів. Нині вона мешкає у таборі для переміщених осіб. Там фонд фінансує школу, де Ньота плекає свою мрію: «Коли я закінчу освіту, я хочу стати президентом, щоб покласти край війні, щоб діти могли вчитися у світі і не відчувати таких жахів, як я».
За оцінками експертів у галузі освіти, кожен втрачений рік шкільного навчання знижує можливості отримання доходу надалі приблизно на десять відсотків. Крім того, батьки, які отримали в школі більше знань про здоров’я, гігієну та харчування, виховують здоровіші сім’ї.
Немає грошей на шкільну форму чи матеріали
Рохо (13 років) з Ефіопії був переміщений у ранньому дитинстві у район конфлікту. Батько пішов із сім’ї, і мати залишилася одна з вісьмома дітьми. Рохо довелося працювати у полі. Грошей на шкільну форму та матеріали ніколи не було. Зараз вона навчається за спеціальною програмою для людей похилого віку, яку підтримує фонд, які за кілька місяців проходять матеріал трьох шкільних класів. Вона дуже вмотивована: «Я хочу стати інженером», – каже вона. Існують також освітні програми з радіо для дітей, що знаходяться далеко від шкіл.
За оцінками фонду, 222 мільйони дітей та підлітків у надзвичайних ситуаціях у всьому світі не можуть відвідувати школу або можуть робити це в обмеженому обсязі. Гроші надходять місцевим партнерам у 44 країнах – ніколи не урядам, наголосив Шериф. Вони будують школи, надають навчальні матеріали, шкільне харчування та психосоціальну підтримку для подолання травм.
