Інквізиція стала символом темного Середньовіччя, коли релігійні фанатики спалювали на вогнищах єретиків. У період Просвітництва вони переслідували вчених за їхні погляди. Це гальмувало розвиток науки.
Інквізиція була створена для боротьби з єрессю
Що таке інквізиція? “Інквізиція” означає ‘розшукування’, ‘розшук’. Це був особливий церковний суд, створений 1215 року за папи Інокентія III. Називався він святий відділ розслідувань єретичної гріховності.
Перший церковний трибунал був створений у Франції 1229 року. Апогею свого розвитку інквізиція досягла в Іспанії наприкінці XV століття. У середині XVI століття за папи Павла III всі локальні інквізиції були підпорядковані конгрегації священної канцелярії, тобто безпосередньо папі римському.
Єретиками з часів раннього християнства називали всіх, хто до релігійного вчення підходив інакше, ніж ортодоксальна церква. Священнослужителі розшукували таких людей, щоб виправити їхні помилки.
Чим займалася інквізиція? Основною метою інквізиції як церковного суду став захист католицької віри. Інквізитори оточили свою діяльність таємничістю, створили систему шпигунства і доносів для збору інформації про підозрюваних у єресі. Часто люди ставали жертвами помилкових звинувачень.
Під час допитів і тортур визначали, чи винен обвинувачений у єресі. Якщо підозрюваний при цьому не вмирав і каявся, церква позбавляла його заступництва і передавала справу до світського суду. Значна частина таких справ закінчувалася аутодафе – стратою через спалення на багатті, оскільки вважалося, що церква не повинна проливати кров.
Іспанська інквізиція прославилася як найлютіша
Південна частина Іспанії в Середні віки була відвойована у маврів. На цій території залишалося багато маврів і євреїв, яких наприкінці XIV століття навертали до християнства. Але більшість їх таємно сповідували свою релігію, з чим активно боролася інквізиція.
В Іспанії очолив інквізицію домініканський чернець Томас (Фома) Торквемада. При ньому було створено систему установ із місцевих трибуналів, яку очолила рада. Було вироблено кодекс, який регулював весь процес викорінення єресей.
Скільки було жертв інквізиції? Про іспанську інквізицію склалася “чорна” легенда, в якій йшлося про те, що за Торквемади було спалено на вогнищах від 2 до 8,8 тис. єретиків, іноді навіть називають кількість до 30 тис. Було спалено понад 6 тис. зображень і опудал єретиків. Так чинили, якщо сам обвинувачений не доживав до страти. Точну кількість жертв встановити важко, оскільки багато документів не збереглося.
Інквізитори спалили Джордано Бруно
Науковий світогляд, що розвивався в Середні віки, суперечив догматам церкви про устрій світу. Інквізиція згубно впливала на інтелектуальний розвиток суспільства, переслідувала вчених, постраждали від неї Джордано Бруно, Галілео Галілей.
Що стверджував Джордано Бруно? Бруно був італійським священиком, ченцем-домініканцем, але прославився своїми філософськими поглядами. Він виступав проти панівної на той час птолемеївської системи устрою світу, яка стверджувала, що всі планети обертаються навколо Землі.
Бруно пропагував вчення Миколи Коперника про геліоцентричний устрій світу, де центром обертання планет вважалося Сонце. Він також стверджував, що Всесвіт нескінченний і існує ще безліч світів.
Інквізиція формально переслідувала Джордано Бруно за єресь. Його звинувачували в тому, що він:
- Критично ставився до існування загробного світу.
- Сумнівався в непорочному зачатті Діви Марії.
- Стверджував, що Біблія – підробка.
Джордано Бруно був заарештований 1592 року, 7 років провів у в’язниці. За звинуваченням інквізиції був спалений як єретик на багатті 17 лютого 1600 року.
Іншою відомою жертвою інквізиторів став учений Галілео Галілей. Він теж був прихильником геліоцентричної системи світу. Процес над ним відбувся 1633 року, його визнали не єретиком, а “сильно запідозреним у єресі”, що врятувало від багаття. Але вченого змусили публічно відректися від своїх поглядів, до кінця життя він залишався під наглядом інквізиторів.
Інквізитори стратили Жанну д’Арк як єретичку
Жанна д’Арк – національна героїня Франції часів Столітньої війни з Англією. Юною дівчиною (у 16 років) вона очолила військові частини французької армії, своїми перемогами допомогла Карлу стати королем Франції. Він її зрадив. Жанна д’Арк потрапила в полон до англійців.
Англійці не могли визнати, що жінка перемагала їх на полі бою, тож звинуватили її у зв’язку з дияволом і віддали до рук інквізиції. Жанну д’Арк звинуватили в богохульстві, демонічних видіннях, у носінні чоловічого одягу. Як єретичку, її спалили на багатті 30 травня 1431 року.
Уже через чверть століття вердикт інквізиторів було скасовано через процесуальні помилки. Жанну д’Арк зарахували до числа мучеників, пізніше вона була визнана однією з покровительок Франції.
Інквізитори полювали на відьом
Церква завжди переслідувала жінок і чоловіків, підозрюваних у чаклунстві. Особливого розмаху це набуло в XV-XVII століттях, коли до цього полювання на відьом долучилася інквізиція. Під суд потрапляли молоді красиві рудоволосі жінки, що пояснювалося страхом перед ними ченців-інквізиторів. Але переслідували і жінок старшого віку, які як знахарки і повитухи потрапляли під підозру.
У Німеччині, Франції, Швейцарії, Шотландії було проведено близько 100 тис. процесів над тими, кого вважали відьмами і чаклунами. На вогнищах інквізиції за цими звинуваченнями було спалено близько 50 тис. жертв.
У XVII столітті ці процеси пішли на спад, було визначено, що відьмами частіше вважали психічно хворих людей, ніяк не пов’язаних із магією. У Центральній і Північній Європі, де не було інквізиції, полювання на відьом ще тривало деякий час.
Інквізиція залишилася одним із найпохмуріших явищ в історії. На її вогнищах загинуло безліч людей. Але людство подолало цей щабель у своєму розвитку.
