Цукровий діабет у Латвії щорічно діагностують у 7000 осіб: ознаки та фактори ризику

27

Статистика невблаганна — удар цукрового діабету по здоров’ю індивіда та суспільства, як і раніше, не зменшується, тому особливо актуально профілактично робити все, щоб не допустити розвитку цукрового діабету та вчасно помітити загрозу захворювання.

Фахівці галузі – професор Ілзе Конраде, президент Латвійської федерації діабету Індра Штелмане, фармацевт Mēness aptieka Юта Намсоне, Валдіс Гібієтіс, лікар-інтерніст Клінічної університетської лікарні Паула Страдіня, голова правління Латвійської асоціації діабету, пов’язаним із цукровим діабетом.

Бути поінформованими та усвідомлювати ризики

Валдіс Гібієтіс, лікар-інтерніст Клінічної університетської лікарні Паула Страдіня, докторант Ризького університету Страдіня, підкреслює актуальність теми: «Той факт, що цукровий діабет у Латвії щорічно діагностують приблизно у 7000 осіб, не є сприятливим для суспільства посланням, до того ж хвороба під дорослих та дітей. Лікування інсуліном щорічно розпочинають близько 1000 пацієнтів. В поінформованості про хворобу, її ризики, терапію та вплив на здоров’я є прогалини, які відкривають шлях для ударів, що завдаються хворобою. У кожного 10-го мешканця Латвії може бути цукровий діабет 2-го типу, проте лише у третини з них хвороба діагностована. Ми бачимо, наскільки важливою є безперервна доступність необхідних ліків та медичних пристроїв, взаємодія лікарів, сестер та фармацевтів, і всім разом потрібно думати про те, як зробити інформацію про цукровий діабет доступнішою для кожного, розширюючи розуміння ризиків захворювання, та як сприяти співпраці між різними. спеціалістами у лікуванні цукрового діабету».

Лікар зазначає, що діабет — це більше, ніж просто високий рівень цукру в крові, і це важливо усвідомлювати.

Голова правління Латвійської асоціації діабету, магістр психології та соціальних наук, викладач та науковий асистент у Ризькому університеті Страдіня Гунта Фреймане представляє організацію пацієнтів із цукровим діабетом та визнає: «Знання суспільства про діабет можна оцінювати лише як частково відповідні. Найважливіше це як людина цими знаннями користується. Якщо він усвідомлює, що ожиріння або недостатня фізична активність є факторами ризику, це ще не означає, що він робить щось, щоб ризики зменшити. Тому треба більше сприяти тому, щоб люди змінювали свою повсякденну поведінку саме задля зниження ризиків цукрового діабету».

Читайте також:  Не дайте себе обдурити: жести, які видають брехуна

Фармацевт Mēness aptieka Юта Намсоне зазначає: «Необхідна активніша популяризація здорового харчування та фізичної активності для групи ризику. З погляду фармацевта я бачу, що інформація у людей є, але потрібний якийсь стимул, щоб вони робили для себе більше».

Доктор медичних наук, ендокринолог, діабетолог, президент Латвійської федерації діабету Індра Штелмане вважає, що загалом поінформованість суспільства, особливо молодих людей, досить хороша, однак у лікаря викликає побоювання те, що люди після 50 років, які перебувають у групі ризику, усвідомлюють це менше та їх знань недостатньо. «Необхідно як проводити ширше просвітництво суспільства про ризики, які кожному важливо усвідомлювати та оцінювати, так і набагато конкретніше показувати, які способи зниження факторів ризику. Тільки так ми зможемо зупинити пандемію діабету, що крокує світом».

Чинники ризику цукрового діабету

  • Цукровий діабет у сімейному анамнезі
  • Вік старше 40 років
  • Зайва вага тіла, ожиріння
  • Підвищений тиск
  • Підвищений рівень холестерину низької щільності у крові
  • Куріння
  • У жінок діабет під час вагітності

Вирішальне значення – у ранньої діагностики

Ендокринолог, завідувач відділення ендокринології Ризької Східної клінічної університетської лікарні професор Ілзе Конраде підтверджує, наскільки важливо своєчасно усвідомити ризики захворювання: “Ми можемо думати, що суспільство досить поінформоване, проте існує важливий нюанс між знанням та розумінням. Я бачу, що 5 , потрапляючи до стаціонару, дізнаються, що вони мають цукровий діабет, коли вже є якась криза серцево-судинного захворювання — інсульт, інфаркт, серцева недостатність… Це занадто пізно.

Приріст ваги розвивається повільно, і часто жодних інших симптомів немає, тому рання діагностика дуже важлива. У разі діабету 2-го типу підвищений рівень цукру в крові (7 ммоль/л і більше) – лише червоний прапорець, а айсберг, якого ми не бачимо, величезний».

Читайте також:  5 причин відкласти телефон убік

Професор Конраде наголошує, що близько 93% випадків цукрового діабету у світі – це діабет 2-го типу. «Суть не в дефіциті інсуліну, а в його нездатності працювати у тканинах. Це називається інсулінорезистентністю, яка змінює не тільки рівень глюкози. В основі діабету 2-го типу – хвороба жирового обміну, ситуація, що сприяє розвитку онкологічних захворювань, у чоловіків – також зниження статевих гормонів. Все це пов’язано з високим рівнем інсуліну, який змушує частинки холестерину ставати маленькими і щільними і краще входити до стінок судин, рано створюючи процес атеросклерозу, інфаркт, інсульт. Таким чином, виникають зміни на клітинному рівні, тому кожна клітина серця працює гірше і у людей із цукровим діабетом та інсулінорезистентністю рано розвивається серцева недостатність. Чоловічий гормон тестостерон в жировій тканині перетворюється на естроген, у свою чергу, гіпофіз мозку не може розрізнити це тестостерон або естроген, і змінює баланс гормонів. Як тільки щось порушується, це змінює обмін речовин в організмі».

Діабет 2-го типу діагностується в тому випадку, якщо рівень цукру в крові натще становить 7 або більше мілімоль у літрі. За такого показника зазвичай немає традиційних симптомів цукрового діабету — спраги, частого сечовипускання. Ілзе Конраде закликає: «Якщо вам як мінімум 40 років, треба здати аналізи!»

Типові ознаки цукрового діабету

Перерахування ознак не означає, що у кожного будуть всі, до того ж ці ознаки не з’являються одночасно. Однак якщо є хоч якийсь із них, його треба сприймати як сигнал відвідати лікаря та зробити аналізи.

  • Зайва вага
  • Часте сечовипускання
  • Тривала і непрохідна спрага
  • Постійний голод
  • Різка втрата ваги без змін у раціоні
  • Хронічна втома
  • Повільне загоєння ран та запалень, відчуття оніміння або поколювання в руках та стопах
Читайте також:  Яким має бути монітор, якщо на нього дивляться частіше, ніж на свою другу половинку?

Змінити спосіб життя нелегко, але потрібно

Одним із важливих наріжних каменів як зниження ризиків захворювання, так і контролю захворювання є зміна звичної поведінки. «На суспільному рівні ожиріння та малорухливий спосіб життя завдають багато збитків, проте зміна поведінки недостатньо підтримується. Було б добре, якби безкоштовно були доступні консультації спеціаліста з харчування та для кожного пацієнта можна було б розробити індивідуальний план зміни харчових звичок. За підтримки спеціаліста зробити це набагато простіше. Існують також різні види психологічної підтримки, які можуть допомогти здійснити зміну поведінки», — зазначає Гунта Фреймане. У свою чергу, професор Ілзе Конраде визнає: «Зміна способу життя — нелегка робота, але якщо з’являється розуміння і спробувати, це завжди добре».

Кожен повинен усвідомлювати фактори ризику цукрового діабету, і треба вчасно помічати їх, знижуючи зайву вагу, змінюючи харчові звички, вносячи у повсякденне життя більше фізичної активності та регулярно роблячи аналізи крові. Чим раніше вдається констатувати зміни, тим ефективніше можна запобігти розвитку хвороби.

.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я