Вкрай дискомфортний стан, коли людина відчуває неприємні відчуття свербіння в ділянці заднього проходу, може виникати гостро і завдати максимум занепокоєння. У низці випадків хвороба може давати про себе знати періодично, приносячи лише невеликий дискомфорт за хронічного перебігу. Цей симптом не тільки заважає комфортному самопочуттю, але і є проявом різних серйозних захворювань, причому не тільки проктологічних, як це прийнято помилково вважати.
У чому причина виникнення свербежу?
Анальний свербіж – явище підступне. Адже він може бути і самостійним проктологічним захворюванням, і виступати в ролі симптому інших захворювань. Можливі причини появи свербежу – геморой, анальна тріщина, глистяні інвазії, ураження шкіри цієї ділянки грибком, прихований цукровий діабет, дисбактеріоз тощо.
Анальний свербіж – це сигнал організму, який може вказувати на розвиток тих чи інших серйозних проблем зі здоров’ям, які важливо вчасно виявити!
Виникнення первинного свербежу (без причини) пов’язують з ослабленням роботи м’язів анального сфінктера, унаслідок чого слизові виділення потрапляють із прямої кишки на шкіру заднього проходу й подразнюють її.
Що ще може спровокувати появу неприємних відчуттів?
Зовнішні чинники
Засоби гігієни (мило, гель для душу тощо), лікувальні засоби місцевої дії (мазі, свічки), пошкодження шкіри заднього проходу під час гігієнічних процедур тощо. Симптом може виникати як за недостатньої гігієни, так і за надмірної.
Сприяти розвитку анального свербежу також може підвищений рівень вологості або, навпаки, сухість шкіри заднього проходу. “Волога” шкіра анального проходу нерідкість за посиленої роботи потових залоз, діареї, надмірної ваги тощо.
Лікарські засоби та харчові продукти
Причиною анального свербежу можуть бути лікарські засоби, побічним ефектом яких є діарея.
Нешкідливими в цьому плані є й деякі харчові продукти, як-от шоколад і кава, цитрусові, помідори, полуниці, червоне вино і, взагалі, гостра та солона їжа, яка призводить до подразнення “ніжної” шкіри анального сфінктера.
Захворювання, що спричиняють анальний свербіж
Причинами розвитку вторинного анального свербежу можуть стати різні захворювання:
- проктологічні (геморой, анальні тріщини, свищі, криптит тощо);
- дерматологічні (псоріаз, плоский лишай, себорейний дерматит тощо);
- гінекологічні (наприклад, вульвовагініт) та урологічні (уретрит, простатит тощо);
- інфекційні (кандидоз, герпес, сифіліс, хламідіоз тощо).
Викликають анальний свербіж і різні системні, ендокринні захворювання, порушення обміну речовин, злоякісні пухлини, а також хвороби крові. І цей список можна продовжити.
Чим небезпечний цей стан
Лікарі сходяться на думці, що цей симптом може сигналізувати як про початок розвитку серйозного захворювання, так і його прогресування.
Анальний свербіж завдає не тільки фізичного, а й психологічного дискомфорту, часто виникає безсоння. Цей стан провокує пошкодження шкіри внаслідок розчухів, що загрожує утворенням виразок і кровотечами. Рани можуть інфікуватися і запалюватися.
Симптоматика
Гострий анальний свербіж починається раптово. Цей симптом настільки яскраво виражений, що насилу переноситься пацієнтами. Паралельно виявляються хворобливі зміни на шкірі (глибокі розчухи, виразки).
Для проявів хронічного анального свербежу характерний повільний перебіг, низька інтенсивність симптомів, суха і стоншена шкіра заднього проходу, яка легко пошкоджується. Розчухів, як правило, не спостерігається.
Діагностика анального свербежу
На початковому етапі лікарю важливо визначити тип свербежу (первинний або вторинний), стадію процесу (гострий або хронічний), а також його форму (сухий, вологий).
Для виявлення причини вторинного анального свербежу потрібне проведення розширеного діагностичного обстеження, яке може включати такі етапи:
- лабораторні аналізи (на статеві інфекції, глюкозу крові, біохімія, аналіз калу на яйця глист, бак-посів на мікрофлору та ін.);
- інструментальні дослідження (ректороманоскопія, колоноскопія або іригоскопія).
Лікування анального свербежу
Усунення вторинного анального свербежу безпосередньо пов’язане з лікуванням основного захворювання, яке призвело до його розвитку. Наприклад, якщо вторинний свербіж пов’язаний з такими проктологічними захворюваннями, як геморой, криптит, анальна тріщина та іншими, проводять консервативну терапію, можуть застосовуватися методи малоінвазивного лікування або хірургічне втручання.
Якщо ж у процесі діагностики не було виявлено патології, яка могла призвести до неприємних відчуттів, лікар-колопроктолог призначить індивідуально підібране симптоматичне лікування: седативні та антигістамінні препарати.
Велику роль у лікуванні свербежу відіграє місцева терапія, у процесі якої використовують спеціальні засоби зовнішнього впливу (креми, мазі) після обов’язкової та ретельної дезінфекції ураженої ділянки.
