Самі по собі анальні бахромки не є небезпечними для людини. Але вони можуть супроводжувати інші неприємні захворювання і стани, а також викликати комплекси і психологічний дискомфорт.
Оцінити шкоду для здоров’я і позбутися анальних бахромок допоможуть лікарі-проктологи.
Чому утворюються анальні бахромки
Анальна бахромка – це надлишкова шкірна складка біля анального отвору. Розміри такої складки можуть досягати 20 мм. Причиною таких шкірних утворень є розтягнення шкіри навколо анального отвору. Рівноймовірно шкірні складки зустрічаються і в чоловіків, і в жінок, частіше після 30 років.
До факторів, що підвищують ризик розвитку анальних бахромок, належать:
- більше двох пологів у жінок;
- зайва вага укупі з малорухливим способом життя;
- схильність до споживання алкоголю, смаженої, копченої їжі, фастфудів тощо;
- порушення травлення – закрепи.
Розтягнення шкіри може провокуватися патологічними або вимушеними станами:
- Геморой – найчастіша причина формування анальних бахромок. У період загострення вузли збільшуються в розмірах, розтягують шкіру зовнішньої поверхні. Коли період загострення минає і вузли зменшуються, розтягнута шкіра не може стягнутися назад. Залишаються шкірні складки.
- Тривалі пологи. Під час тривалих пологів, тривалих потуг збільшується тиск у періанальній ділянці, через що великі судини та їхні сплетення стають більшими. Після зниження тиску шкіра, що розтягнулася, також не може стягнутися назад.
- Запалення слизової анального отвору, анальні тріщини також є причиною розвитку анальних бахромок. Запалення в цій ділянці призводить до набряку і розтягування шкіри.
- Хронічні закрепи через тривале сильне напруження, травмування шкіри твердими каловими масами, також можуть формувати шкірні складки.
- Операції в ділянці заднього проходу і прямої кишки. Некоректні методи видалення геморою можуть призводити до набряку, що також травмує шкіру. Іншим фактором утворення шкірних складок є розвиток тромбозу після операції.
Ознаки анальних бахромок
Найчастіше анальні бахромки ніяк себе не проявляють: не створюють хворобливих відчуттів, не заважають дефекації. Їхній власник виявляє такі утворення під час гігієнічних процедур. І основним приводом для звернення до лікаря слугує естетичний дефект.
Якщо складки великі, то вони можуть завдавати дискомфорту під час активних занять фізкультурою (біг, танці), через тертя збільшуючись у розмірах і спричиняючи свербіж. Також у разі порушення гігієни або потрапляння інфекцій складки можуть запалюватися. При цьому з’являться больові відчуття, свербіж і навіть можуть виникнути кров’янисті виділення. З такими ознаками варто одразу звернутися до лікаря, адже без лікування запалення може перейти на тканини, що оточують анальний канал (наприклад, парапроктит), або спричинити відмирання тканин.
Якщо в людини анальні бахромки є наслідком патології (наприклад, геморою, анальних тріщин, свищів), то вони в періоди загострень додають неприємних відчуттів. При цьому є явно виражені ознаки основної патології (гемороїдальні вузли, гнійні, кров’яні виділення, болючість акту дефекації тощо).
Діагностика
Діагностикою цього захворювання займається лікар-проктолог. Лікар на прийомі опитує клієнта: коли і чому могли з’явитися складки, чи були раніше виявлені захворювання кишківника, яким є характер дефекацій (схильності до закрепів, діареї), чим пацієнт харчується, чи є неприємні прояви (болючість, дискомфорт, свербіж, виділення крові та ін.).
Після збору анамнезу лікар проводить огляд, оцінює кількість, розташування і розміри бахромок, наявні пов’язані патології. Може виконуватися пальцеве ректальне обстеження.
Для диференціальної діагностики можуть призначатися додаткові обстеження:
- аноскопія;
- ректороманоскопія;
- УЗД черевної порожнини;
- Біопсія з подальшим гістологічним аналізом – за показаннями.
Лікування
Терапія анальних бахромок проводиться виключно хірургічно. Консервативних методів виправити шкірні складки немає. На сьогодні всі техніки оперативного втручання можна розділити на класичні та малоінвазивні:
- Класичне видалення бахромок за допомогою скальпеля – інвазивна застаріла техніка з тривалим періодом відновлення (близько місяця) і шрамами, що формуються в місцях, де проводили висічення тканин. Нині не застосовується.
- Електрохірургічне видалення – хірург застосовує електроніж, за допомогою якого видаляє надлишки шкіри і запаює судини (малоінвазивний метод). Період реабілітації після такої операції – 6-7 днів. У перші кілька днів після операції людина може зіткнутися з вираженими больовими відчуттями, які купіруються медикаментозно.
- Кріодеструкція – позбавлення від шкірних складок за допомогою рідкого азоту. Зайві тканини заморожуються, відмирають і видаляються. Ефективний малоінвазивний метод, який вимагає досвіду й уважності від хірурга. До недоліків цього методу належить не найменший відновлювальний період (до 10 днів) і рубці, що формуються.
- Лазерне видалення – високоефективний, практично безболісний спосіб позбавлення від анальних бахромок. Відновлювальний період короткий.
- Радіохвильова хірургія – безболісний малоінвазивний метод із застосуванням радіохвильового випромінювання як ножа. Висічені тканини швидко заживають, відновлювальний період мінімальний, залишаються майже непомітні рубці.
Щоб уникнути ускладнень після хірургічного видалення надлишків шкіри, необхідно зменшити на деякий час фізичну активність, стежити за харчуванням, виключаючи шкідливі фактори, що подразнюють слизову, дотримуватися гігієни. Приблизно через тиждень потрібно прийти на контрольний огляд до лікаря, щоб оцінити прогрес одужання і внести корективи за необхідності.
Показання та протипоказання до видалення анальних бахромок
Проведення операції рекомендується в низці випадків:
- для корекції естетики ануса (може застосовуватися і за відсутності медичних показань);
- з метою поліпшення і спрощення гігієнічних процедур (дискомфорт при виражених бахромках);
- регулярні загострення і запальний процес, які супроводжуються свербінням, неприємними відчуттями, заважають процесу дефекації;
- утворення сторожової бахромки через анальну тріщину.
Операція неможлива, якщо в пацієнта:
- активна фаза запалення в ділянці анального отвору;
- є дерматологічне захворювання з проявами в періанальній ділянці;
- етап загострення хронічної хвороби;
- не вилікувано застудне, вірусне або інфекційне захворювання.
