Аднексит (сальпінгоофорит) або запалення придатків матки – це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, точніше, цілий комплекс недуг “по-жіночому”.
Запалення маткових труб (сальпінгіт) і запалення яєчників (оофорит) – ось головні ланки в цьому “ланцюжку”. Окремо ці захворювання трапляються рідко, а в поєднанні – дуже поширене явище, бо функціонують у межах однієї й тієї самої системи в організмі – репродуктивної.
За результатами опитувань, один із відчутних наслідків розвитку аднекситу – це больовий синдром і проблеми в інтимному житті, зважаючи на втрату чуттєвості та відсутність задоволення від сексуальних контактів із партнером, пов’язаного з больовими відчуттями. Але навіть не це головне.
У кожної п’ятої жінки, яка страждає на аднексит і не пройшла лікування вчасно, розвивається безпліддя, тому прислухайтеся до себе: якщо ви відчуваєте, що щось не так із вашим “жіночим” здоров’ям, відкладати візит до лікаря-гінеколога не можна!
Причини аднекситу
Одні з причин захворювання на аднексит – запальні процеси в піхві та шийці матки, наявність бактеріального вагінозу, а також проникнення інфекції в придатки матки:
- висхідним шляхом, тобто із зовнішніх статевих органів: піхви і шийки матки. Найчастішою причиною зараження в цьому випадку є урогенітальна інфекція. Ця група об’єднує збудників, що передаються переважно статевим шляхом: трихомонади, уреаплазми, гонококи, мікоплазми тощо.
- низхідним шляхом, коли джерелом інфекції слугує первинне інфекційно-запальне вогнище в організмі, наприклад, інфекція з черевної порожнини під час апендициту, хронічний тонзиліт тощо.
Серед чинників, що провокують розвиток аднекситу, можна виділити такі:
- зниження загального та місцевого імунітету;
- стрес;
- переохолодження;
- перенесене інфекційне захворювання;
- недотримання правил особистої гігієни;
- незахищений статевий акт із різними партнерами тощо.
Симптоми аднекситу
У разі гострої форми аднекситу проявляються такі симптоми, як:
- різке погіршення загального самопочуття: підвищення температури тіла, стомлюваність, втрата апетиту, “ломота” в м’язах і суглобах;
- больові відчуття в нижній частині живота: ниючі, тягнучі, частіше сильні, можуть віддавати в поперековий або крижовий відділи хребта, пряму кишку;
- вагінальні виділення.
У разі відсутності своєчасного звернення до лікаря і правильного лікування можливий розвиток гнійного ураження придатків, перитоніту, що загрожує хірургічним втручанням.
Для хронічного перебігу захворювання характерні такі найчастіші ознаки, як:
- менш інтенсивні, ниючі болі в нижній частині живота, що періодично з’являються (зазвичай до або після менструації, під час статевого акту);
- розлад менструального циклу тощо.
Важливо: дуже часто аднексит протікає безсимптомно, або ж неприємні відчуття “внизу живота” списуються на особливості протікання менструального циклу. Сучасні жінки, зважаючи на щільний життєвий графік і високу зайнятість, часто відкладають візит до лікаря “на потім”.
Будьте уважнішими до себе, адже аднексит у занедбаній формі спричиняє незворотні зміни в репродуктивній системі та тягне за собою безпліддя – найстрашнішу недугу для будь-якої жінки!
Діагностика аднекситу
Діагностика аднекситу включає в себе проведення низки важливих досліджень:
- збір анамнезу – даних про перенесені захворювання сечостатевої системи, ЗПСШ (захворюваннях, що передаються статевим шляхом) і фактори ризику, ускладнені пологи та аборти, використання внутрішньоматкових контрацептивів тощо;
- огляд лікарем-гінекологом з обов’язковим промацуванням ділянки матки, яєчників і черевної порожнини, на що пацієнтки з підозрою на аднексит, як правило, реагують болісно;
- УЗД органів малого таза;
- лабораторні дослідження крові, ПЛР-діагностика для виявлення збудника інфекції;
- дослідження біоценозу піхви (мікроскопія мазка та бак-посів) тощо.
Слід мати на увазі, що на тлі безсимптомного уповільненого запального процесу формуються спайки в ділянці малого таза. Це є фактором ризику розвитку безпліддя. У разі виявлення подібних порушень проводять гістеросальпінгографію (рентгенографію маткових труб) з діагностичною та лікувальною метою.
Лікування аднекситу
Найвищу ефективність мають такі методи консервативної терапії:
- симптоматичне лікування (протизапальні засоби та ін.);
- патогенетична терапія, тобто спрямована на причину захворювання (комплекс антибактеріальних, противірусних та ін. препаратів);
- імуномодулювальна та десенсибілізувальна терапії;
- фізіотерапевтичні методи.
Лікування запальних процесів у придатках матки має проводитися під суворим контролем лікаря-гінеколога. Самолікування не допускається в жодному разі!
Своєчасне і правильне лікування дасть вам змогу уникнути ускладнень і оперативного втручання. Ставтеся до себе з належною увагою, звертайтеся за консультацією до досвідчених лікарів-гінекологів і будьте здорові!
