З’явився шум у вусі або ви стали гірше чути? Терміново зверніться до досвідченого ЛОР-лікаря, адже мова може йти про порятунок вашого слуху.
Що таке адгезивний отит
Адгезивний отит – це хронічний запальний процес у середньому вусі. Захворювання – дуже серйозне, і, якщо його не лікувати, воно може призвести до часткової або навіть повної втрати слуху. Симптоми патології багато в чому схожі з тими, які свідчать про інші захворювання вуха, і для точного діагнозу потрібно досить багато досліджень.
Адгезивний отит супроводжується утворенням спайок і рубців, які порушують прохідність слухового каналу, а також функціонування розташованих у середньому вусі слухових кісточок.
Причини адгезивного отиту
Основні причини адгезивного отиту – попередні гострі або хронічні гнійні середні отити, хронічний тубоотит. Дуже часто захворювання буває спровоковане некоректним застосуванням антибіотиків під час лікування отитів, коли запальний процес припиняється, рідина, що зібралася в барабанній порожнині, розсмоктується, але залишаються нитки фібрину (специфічні білкові нитки), які ведуть до утворення спайок.
Рідше причинами адгезивного отиту бувають:
- гострі запальні процеси в носоглотці;
- аденоїди;
- гайморит;
- пухлини носа і горла;
- травми вуха.
Діагностика адгезивного отиту
Найважливіший етап – це діагностика захворювання. Отоскопія дає змогу досвідченому оториноларингологу за станом барабанної перетинки, наявністю затемнень і рубців поставити попередній діагноз. Однак у випадку з підозрою на адгезивний одного лише цього дослідження зазвичай буває замало, оскільки важливо визначити стадію розвитку захворювання. Саме тому фахівці вдаються до інших методів діагностики:
- аудіометрії (апаратний метод визначення, наскільки знизилася гострота слуху);
- імпедансометрії (дослідження функціонування слухових кісточок і слухової труби шляхом зміни тиску повітря у вусі);
- ендоскопічної катетеризації слухової труби.
Лікування адгезивного отиту
На першому етапі лікування робиться все необхідне для відновлення провідності слухової труби: ліквідуються можливі вогнища запалення в носоглотці, алергічні реакції, інші чинники, що призводять до порушення нормального функціонування слухового каналу.
Ефективні такі процедури, як продування і пневмомасаж барабанної перетинки. Медикаментозна терапія ведеться зазвичай з використанням катетера і обов’язково доповнюється фізіотерапією.
У низці випадків консервативні методи, на жаль, виявляються малоефективними. У цьому разі йдеться про хірургічне втручання: тимпанотомію (розтин барабанної перетинки) з подальшим розтином спайок або тимпанопластику, під час якої проводиться заміна слухових кісточок на штучні.
