Бідністю вважається становище, коли доходу людини бракує те що, щоб забезпечити базові потреби. У неї безліч причин, у тому числі і зовнішніх.
Зовсім нечесно говорити, що низький достаток – це вибір і вина людини, а стати багатшими легко, варто лише захотіти. Зрозуміло, це негаразд. Але є деякі психологічні особливості, які роблять свій внесок у фінансову неуспішність, пише Lifehacker.
1. Низька самооцінка
Коли говорять про самооцінку, часто концентруються на внутрішніх стражданнях людини та проблемах у відносинах. Але на інші сторони життя це також впливає, зокрема й на фінансову. Причому дуже сильно.
Людина з низькою самооцінкою часто просто не вірить, що може претендувати на добрий дохід. Ще гірше, якщо він вважає, що такого з якихось причин не заслуговує. Тому він погоджується працювати з поганими умовами і низьким окладом, не вимагає підвищення. А ще їм легко маніпулювати. Всі ці «не подобається — клади заяву на стіл, за парканом сто таких, як ти» і «ви повинні бути вдячні, що за таку роботу вам взагалі платять» — це не аргументи, а гра на низькій самооцінці.
2. Стрес
Виявлятися у стресових ситуаціях не завжди погано. Це змушує організм мобілізуватися і тренує його, щоб у майбутньому справлятися з подібними викликами було простіше.
З довготривалим стресом все набагато гірше. Він впливає мозок, що може погіршити пам’ять. Постійні тривога та занепокоєння заважають здорово оцінювати обстановку та приймати вірні рішення, у тому числі й фінансові.
І тут також важливо відзначити, що це замкнене коло: нестача грошей викликає стрес. Через це людина частково втрачає здатність обробляти інформацію, аналізувати ситуацію та визначати пріоритети. І гроші, звісно.
3. Вивчена безпорадність
Є два погляди на цю особливість, причому висунуті одними й тими самими авторами. Спочатку вони провели низку експериментів на тваринах і дійшли невтішного висновку. Якщо хтось довго перебуває в негативній ситуації, яку ніяк не може контролювати, він звикає і втрачає будь-яку віру, що може щось змінити.
У людей процеси влаштовані складніше, ніж у тварин, тому все не так прямолінійно. Проте вивчена безпорадність спостерігається й у нас. Така людина пасивна, не намагається покращити своє життя, навіть якщо потрапляє у вигідні умови, не готова приймати рішення. Можливо, у минулому він намагався щось зробити, але, кілька разів обпікшись, уже не виявляє жодної активності.
Оновлена версія передбачає, що людина не вчиться безпорадності, а навпаки. Безпорадним він народжується, а потім під впливом обставин і навколишнього світу набуває віри в те, що його дії дають результат. Або не набуває.
Як би там не було, суть у тому, що якщо хтось упродовж свого життя не мав позитивного досвіду, не отримував винагороди за свої зусилля, він мириться з обставинами. І з бідністю також.
4. Негативні установки
У житті кожного з нас багато настанов, які допомагають швидше приймати рішення. Наприклад, тези «якщо я піду на тренування, то не пошкодую, а якщо не піду, то можу пошкодувати» чи «неможливо бути в усьому найкращому» мотивують нас зібратися до спортзалу чи не робити трагедії з другого місця у змаганні.
Настанови ми черпаємо буквально звідусіль — із сім’ї, особистого досвіду, книжок тощо. Але вони не завжди добре спрацьовують. Іноді вони застаріли, не ефективні для нас або сформувалися помилково, тому що результат якоїсь дії був випадковим. Однак вони продовжують впливати на наше життя, тому що ми зазвичай не помічаємо їх.
Негативні установки, що стосуються матеріального благополуччя, можуть змушувати не діяти. Наприклад, якщо в людини в голові міцно сидить, що всі багаті — злочинці, а вона не хоче робити нічого протизаконного, то вона не прагнутиме більшого доходу. А якщо представник творчої професії вірить, що митець має бути голодним, а інакше це не мистецтво, він не зможе просити за свої роботи гідну оплату.
.
